Фото костелу

Мурафа Костьол Безпорочного Зачаття Діви Марії (2016). Neovitaha777

Історія

У довіднику 1913 року костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії в Мурафі наведений у спільному записі про Стару та Нову Мурафу; настоятелем названий ксьондз Віктор Стрончинський.1

Збудований 1627 року як частина комплексу монастиря домініканців (фундація Ядвіги Язловецької-Белжецької). У 1786–1791 роках на місці старого дерев’яного костелу зведено сучасний мурований храм коштом графа Йоахіма Кароля Потоцького. Освячений у 1800 році.

Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний номер 020054, Постанова Кабінету Міністрів України від 22.10.2025 №1348).

Спір за парафіяльну презенту

Бенедикт Хмельовський виступав від імені Войцеха Плотвенського, доктора теології та провінціала руської провінції домініканців, Войцеха Шибенського, лектора теології та суперіора мурафського конвенту, і всієї монастирської спільноти.2

У вінницькій гродській книзі зберігся протест Бенедикта Хмельовського щодо парафіяльного призначення у володінні мурафських домініканців, датований, ймовірно, 6 липня 1770 року. За викладом протесту, Мацей Фразевич понад десяток років перед тим отримав від Гедеона Світецького, тодішнього настоятеля — суперіора мурафського конвенту, презенту на парафію Голинчинців, спадкового володіння монастиря. Хмельовський заявляв, що Фразевич не домігся її затвердження провінціалами, і протестував проти її чинності. У документі також висунуто звинувачення в поведінці, негідній священницького стану; це твердження заявника, а не встановлений судом факт. Наведений уривок не містить рішення про недійсність призначення.2

1770: затримання на вимогу монастиря

Інша скарга в тій самій книзі описує закупівлю горілки для монастиря. За її викладом, пріор Войцех Шибінський дав гроші своїм факторам — мурафським мешканцям Янкелю Іцковичу та Іцку Мошковичу. Вони домовилися з тростянецьким орендарем про купівлю 130 відер горілки, рахуючи кожне відро за 16 кварт королівської міри. Оскільки товар перебував у Дашеві, посередники поїхали туди з монастирським наймитом Стефаном. У скарзі стверджується, що за милю від міста на них напали дашівський орендар Лейзор, його спільник, шляхтичі й козаки: подорожніх били й поранили, відібрали горілку та монастирські гроші, а обох факторів і Стефана ув’язнили. Це виклад звинувачення, а не судове рішення.3

30 червня 1770 року на вимогу мурафських домініканців у замку в Дашеві затримали єврейських орендарів Лейзера та Йоцла, а також місцевих козаків. Возний Марек Жешолянський здійснив цю дію в присутності шляхтичів Казимира Чабановича й Станіслава Комуерського. Дашівський управитель Вольський прийняв арешт і зобов’язався представити затриманих до судового розгляду. 6 липня 1770 року возний подав про це реляцію до вінницьких гродських актів перед Войцехом Ягелловичем, намісником бурграбства Вінницького гроду. Запис не пояснює причини затримання й не містить рішення про винуватість цих людей.4

Обидва записи, можливо, стосуються одного конфлікту: в них фігурують мурафський монастир, Дашів та орендар із близькими формами імені — Лейзор і Лейзер. Проте прочитані уривки прямо не пов’язують скаргу з цим арештом.34

Відповідь іншої сторони подав Антоній Клемент від імені Плятерів, власників Дашівського ключа: Костянтина Людвіка та його дружини Августи з Огінських. Він скаржився на священника Шибінського, весь мурафський конвент і передусім на рідних братів Смецика та Іцка Мошковичів, мешканців Мурафи під замковою або двірською владою. За версією Клемента, брати не розрахувалися з дашівським спільником Лейзором Кушелевичем за спільний майдан, а 130 відер горілки й 70 червоних злотих було затримано для задоволення його претензій. Клемент також стверджував, що Мошковичі користувалися протекцією російського війська як підрядники, а потім вигадали пояснення про закупівлю горілки для монастиря й дістали підтримку домініканців. Конвент він звинувачував у втручанні заради приватного інтересу через арешти та судові процеси. Таким чином, сторони по-різному пояснювали належність товару й грошей та підстави затримання; наведені записи не встановлюють, чию версію визнав суд.5

У ще одній відповіді в тій самій справі переказано інше пояснення належності грошей: нібито 70 червоних злотих на закупівлю горілки призначалися не домініканцям, а управителю Мурафи, поставленому російською владою замість економа Ольшевського. Уривок також називає мурафських євреїв Мошка та Дивида, які залишили дашівському орендареві цю суму й узяли домовлену горілку. Цих осіб не ототожнено з братами Мошковичами з іншої відповіді. Заява про російського управителя та його гроші залишається переказаною у спорі версією, а не незалежним підтвердженням призначення чи власності.6

У цій відповіді є й інший показник закупівлі: мурафські брати Мошковичі — названі в цьому уривку Єком і Шмуйтом — домовилися з Мошком Поберезьким, дашівським мешканцем, про 120 відер горілки по 10 злотих за відро. Це відрізняється від 130 відер у монастирській скарзі та інших місцях відповіді; причини розбіжності записані уривки не пояснюють. Далі згадано звернення орендаря до замкової влади перед дашівським економом Міхалом Вольським і генеральним ревізором Дашівського й Кальницького ключів Міхалом Беродзьким. У розповіді про передання грошей названо вже Мошка й Давида: за викладом відповіді, вони віддали орендареві 70 червоних злотих задля власного звільнення. Їхню тотожність із раніше названими братами цей виклад не встановлює.7

Завершення відповіді описує подію інакше, ніж монастирська скарга: за ним, покупці вивезли 130 відер горілки без розрахунку з Мошком Побереським. Той зі шляхтою та козаками дашівського замку наздогнав їх біля оренди греблі Сороки й забрав горілку як свою власність, стверджуючи, що діяв без насильства та кривди. Це прямо розходиться зі скаргою монастиря про побиття й поранення. Далі у відповіді згадано листовне й особисте клопотання неназваного домініканця в Дашеві від імені мурафського конвенту щодо видачі мурафських євреїв та обіцянку повернути всю суму. Уривок не засвідчує виконання цієї обіцянки чи остаточного звільнення затриманих.8

1799: монастир і училище

Топографічний опис 1799 року характеризує Костел Непорочного зачаття Пресвятої діви Марії як мурований домініканський храм гарної архітектури. При ньому були монастирський будинок і фруктовий сад. У монастирі мешкали 6 ченців та 7 кліриків або учнів закону. У невеликому училищі при костелі навчалося до 15 юнаків: викладали початки наук, арифметику, короткий курс фізики, політичну й священну історію, географію, французьку, латинську, німецьку та російську мови.9

Фундушних володінь у самому містечку монастир не мав. Дохід надходив із двох сіл, наданих у вічне володіння вдовою Белжецькою: Ксьондзівки та Долинчинців. Ю. В. Легун, редактор видання топографічного опису 2017 року, у примітці припускає, що під Долинчинцями маються на увазі Голинчинці. Інших записаних грошових сум за монастирем опис не зазначає. В іншій примітці до цього видання фундаторку ототожнено з Ядвіґою Язловецькою, дружиною ротмістра Анджея Белжецького, якій на початку XVII століття належала Стара Мурафа; за цією приміткою, 1624 року вона запросила сюди домініканців, які заснували монастир.9

Заїзд біля монастиря

Праворуч від монастирських будівель у Мурафі, біля огорожі, стояв заїзд для прочан. За описом В. Лукіна, А. Соколової та Б. Хаймовича, будівля мала наскрізний проїзд на заднє подвір’я; обабіч розміщувалися житло господаря, шинок, кухня й господарські приміщення, далі — стайня. Кімнати для постояльців містилися в мансарді, а цоколь і підвали використовували як склади. Автори повідомляють, що після закриття монастиря 1845 року заїзд орендував єврей-шинкар, імені якого не названо.10

ЕСУ датує заїзд початком XIX століття й зазначає, що він мав статус пам’ятки архітектури та стояв до 1997 року. Книжковий опис пов’язує його знесення 1997 року з реконструкцією монастирських будівель; ту саму дату знесення подає подорожній нарис «Мурафа». Це датування за опублікованими викладами; документа про знесення вони тут не наводять.1112

Парафія

Метричні книги

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1787-1795ДАВіО-904-28-60Сергій Фазульянов - Google DriveНародження
1795-1826ДАЖО-178-51-136ВікіДжерела
1796-1847ДАЖО-178-51-327
1798-1805ВКМ-НДФ-12424Смерть
1806-1813ВКМ-НДФ-12425Народження
1827-1832ВКМ-НДФ-12423Смерть
1827-1830ВКМ-НДФ-12426Народження
1827-1845ДАХмО-685-3-27Смерть. Помилка ЗКМК. Насправді Мовчани
1835-1836ДАЖО-178-51-394
1836ДАЖО-178-49-15ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1838ДАЖО-178-51-409Підшивка
1839ДАЖО-178-51-420ВікіДжерелаПідшивка
1839ДАЖО-178-51-440Підшивка
1840ДАЖО-178-51-461Підшивка
1841ДАХмО-685-4-85Marcin Kowal - Google Drive
1842ДАЖО-178-51-497Підшивка
1844-1848ДАХмО-17-1-313ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveНародження
1845ДАВіО-737-1-130Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1849ДАЖО-178-51-567
1851-1856ДАХмО-685-3-125ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveНародження
1854-1867ДАХмО-685-3-140ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveШлюб
1856-1860ДАХмО-685-3-159ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveНародження
1860-1865ДАХмО-685-3-173Marcin Kowal - Google DriveНародження
1862ДАВіО-904-26-12Сергій Фазульянов - Google DriveНародження
1865-1870ДАВіО-904-26-21ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - Synology
1866-1867ДАХмО-685-2-1038ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google Drive, Marcin Kowal - Google DriveПідшивка
1870-1872ДАВіО-712-1-1Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка. Народження (1870-1872), шлюб (1872), смерть (1872)
1870-1875ДАВіО-904-26-30Шлюб
1870-1873ДАВіО-904-26-31ДАВіО - SynologyНародження
1871-1873ДАВіО-904-26-35Сергій Фазульянов - Google Drive
1873ВКМ-11196-Д953Смерть
1873-1875ДАВіО-904-26-42Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - Synology
1874ДАВіО-712-1-2Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1875ДАВіО-712-1-3Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1876ДАВіО-904-10-1ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1876ДАВіО-904-26-50ДАВіО - Synology
1877ДАВіО-904-10-2ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка. Шлюб, смерть
1877ДАВіО-904-26-54Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - Synology
1878ДАВіО-712-1-4Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1878ДАВіО-904-26-56Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - Synology
1879ДАХмО-685-6-31ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveПідшивка
1880ДАХмО-685-6-37ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveПідшивка
1881ДАВіО-904-10-3ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - SynologyПідшивка
1881ДАВіО-904-26-60
1882ДАВіО-904-10-4ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1882ДАВіО-904-26-12ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveШлюб, смерть
1883ДАВіО-904-10-5ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - SynologyПідшивка
1883ДАВіО-904-26-102
1884ДАВіО-904-10-6ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - SynologyПідшивка
1884ДАВіО-904-26-74Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - Synology
1885ДАВіО-904-10-7ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - SynologyПідшивка
1885ДАВіО-904-26-81
1886ДАВіО-904-10-8ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google Drive, ДАВіО - SynologyПідшивка
1886ДАВіО-904-26-90
1887ДАВіО-904-10-9ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1887ДАВіО-904-26-94
1888ДАВіО-904-10-10ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1888ДАВіО-904-26-96
1889ДАВіО-904-10-11ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1889ДАВіО-904-26-103
1890ДАВіО-904-26-109ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google Drive
1891ДАВіО-904-10-12ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1891ДАВіО-904-26-113Сергій Фазульянов - Google Drive
1892ДАВіО-904-10-13ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1893ДАВіО-904-10-14ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1894ДАВіО-904-10-15ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1894-1897ДАВіО-904-26-125ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google Drive
1894ДАХмО-17-2-231ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveПідшивка. Шлюб
1895ДАВіО-904-10-16ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1896ДАХмО-685-6-38ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google DriveПідшивка
1897ДАВіО-904-10-17ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1898ДАВіО-904-10-18ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1898-1903ДАВіО-904-26-147Сергій Фазульянов - Google Drive
1899ДАВіО-904-10-19ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1900ДАВіО-904-10-20ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1901ДАВіО-904-10-21ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1902ДАВіО-904-11-4ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1903ДАВіО-904-11-9ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1904ДАХмО-685-6-39ВікіДжерела, Marcin Kowal - Google Drive
1905ДАВіО-904-11-18ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1905-1909ДАВіО-904-26-189ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveНародження (крім 1907), шлюб, смерть
1906ДАВіО-904-11-23ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1907ДАВіО-904-11-28ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1908ДАВіО-904-11-33ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1909ДАВіО-904-11-38ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1910ДАВіО-904-11-43ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1910-1913ДАВіО-904-26-215ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google Drive
1911ДАВіО-904-11-48ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1912ДАВіО-904-11-53ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1913ДАВіО-904-11-57ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1914ДАВіО-904-11-62ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1914-1918ДАВіО-904-26-246ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google Drive
1915ДАВіО-904-11-67ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1916ДАВіО-904-11-72ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка
1917ДАВіО-904-11-75ВікіДжерела, FamilySearch, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка

Сповідні розписи

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1857-1860ВКМ-11196-Д965
1862ВКМ-11196-Д963
1866-1869ВКМ-11196-Д966
1879-1880ВКМ-11196-Д969
1884ВКМ-11196-Д967
1887ВКМ-11196-Д968
1892ВКМ-11196-Д974
1894ВКМ-11196-Д986
1895-1898ВКМ-11196-Д944
1898-1900ВКМ-11196-Д975
1900ВКМ-11196-Д964
190?-1905ВКМ-11196-Д987
1904-1905ВКМ-11196-Д976
1906-1907ВКМ-11196-Д946
1911-1913ВКМ-11196-Д961
1914-1916ВКМ-11196-Д985
1916-1917ВКМ-11196-Д957

Дошлюбні обшуки

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1872-1875ВКМ-11196-Д978
1875-1878ВКМ-11196-Д980
1878-1882ВКМ-11196-Д982
1882-1886ВКМ-11196-Д945
1891-1897ВКМ-11196-Д942
1902-1906ВКМ-11196-Д973
1910-1913ВКМ-11196-Д943
1913-1918ВКМ-11196-Д962

Списки осіб, що прийняли католицтво

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1905-1934ВКМ-11196-Д977

Дотичні справи

ЧасАрхівна справаНазваПосиланняПримітка
1847ДАХмО-685-1-31Про пошкодження в будівлі Мурафського Домініканського монастиря від назвичайного градуВікіДжерела
1847-1848ДАХмО-685-1-82Про висилку в Мурафу священників Пилевича, Малиновського, СлавинськогоВікіДжерела
1865-1875ДАХмО-315-1-1640Справа про перехід селянки м. Мурафи Ямпільського повіту Зелінської М.П. з православного віросповідання в католицизм.FamilySearchЧорноострів, Браїлів, Шпиків
1867ЦДІАК-442-817-102Щодо подання Подільського губернатора про виконання в Мурафському костелі польської патріотичної мелодії.
1908-1913ЦДІАК-442-858-180Листування з подільським губернатором щодо перевірки відомостей, повідомлених у газеті “Русскоє знамя”, про відмову настоятеля костела в м. Мурафі Ямпільського п. Подільської губ. Стрончинського ховати селянина Форманюка Ф., що перебував у шлюбі з православною.

Footnotes

  1. Весь Юго-Западный край / упорядник М. В. Довнар-Запольський; за ред. А. І. Ярошевича. Київ: видання товариства Фіш і Вольсов, 1913. С. 1073, спільний запис про Нову та Стару Мурафу; слайд 1143. ↩

  2. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 482; скан 0044_0001_0005_0484.jpg, права сторінка, збірка зображень. Уривок від слів про отримання Мацеєм Фразевичем презенти до підпису Бенедикта Хмельовського. Публікація акта 819 дає навігаційний локатор; наведений тут зміст спирається на читання рукописного уривка. ↩ ↩2

  3. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 470–470 зв.; скани 0044_0001_0005_0472.jpg, права сторінка, від слів про потребу монастиря закупити горілку до кінця сторінки, та 0044_0001_0005_0473.jpg, ліва сторінка, перші чотири рядки; збірка зображень. Публікація Марціна Коваля, акт 803. У цьому записі настоятеля названо Войцехом Шибінським, пріором; у протесті щодо парафіяльної презенти — Войцехом Шибенським, суперіором. Тотожність цих осіб тут не встановлено. ↩ ↩2

  4. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 482 зв.; скан 0044_0001_0005_0485.jpg, ліва сторінка, збірка зображень. Реляція від 6 липня 1770 року про дію 30 червня; маргінальний номер 803. У публікації Марціна Коваля має номер 820. ↩ ↩2

  5. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 575 зв.; скан 0044_0001_0005_0578.jpg, ліва сторінка, від представлення Антонія Клемента до його підпису; збірка зображень. Публікація Марціна Коваля, акт 919. Ім’я першого брата передано за читанням рукопису як Смецик. Іцка з цієї відповіді не ототожнено з фактором Іцком Мошковичем лише за збігом імені. Прізвище Лейзора в цьому читанні має дві форми: Кунетович і Кушелевич. Суму 70 червоних злотих наведено як твердження цієї сторони, без доповнення неповного читання суми в монастирській скарзі. ↩

  6. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 532; скан 0044_0001_0005_0534.jpg, права сторінка, початковий уривок; збірка зображень. Публікація Марціна Коваля, акт 863. Ім’я Дивид передано за читанням цього уривка. ↩

  7. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 531 зв. — 532; скан 0044_0001_0005_0534.jpg, друга половина лівої сторінки та початок правої; збірка зображень. Публікація Марціна Коваля, акт 863. Імена Єко й Шмуйто та прізвище Беродзький передано за читанням цього уривка; іншими формами з публікації їх не замінено. ↩

  8. ЦДІАК України, ф. 44, оп. 1, спр. 5, арк. 532; скан 0044_0001_0005_0534.jpg, права сторінка, від повторної згадки 130 відер до обіцянки повернути всю суму; збірка зображень. Публікація Марціна Коваля, акт 863. Форму Побереський збережено за читанням цього уривка, на відміну від Поберезький у попередньому. Відстань переслідування за непевним словом не визначено; особу, яка пообіцяла повернення суми, не уточнено здогадом. ↩

  9. Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 209–210. ↩ ↩2

  10. В. Лукін, А. Соколова, Б. Хаймович. 100 еврейских местечек Украины. Выпуск 2: Подолия. Санкт-Петербург: видавець А. Гершт, 2000. С. 217–218, розділ про архітектуру Мурафи; PDF-сторінки 109–110. Опрацьовано локальний OCR Apple Vision; машинне читання не звірене людиною. ↩

  11. В. Лукін, А. Соколова, Б. Хаймович. 100 еврейских местечек Украины. Выпуск 2: Подолия. Санкт-Петербург: видавець А. Гершт, 2000. С. 218, абзац про знесення та підпис іл. 126; PDF-сторінка 110. Примітка 43 на с. 629 (PDF-сторінка 315) відсилає до матеріалів експедиції 1998 року в колекції авторів; ці матеріали окремо не опрацьовані. Опрацьовано локальний OCR Apple Vision; машинне читання не звірене людиною. ↩

  12. С. В. Партека. Мурафа // Енциклопедія Сучасної України. Т. 22. 2020. Прикінцева частина основного тексту, речення про заїзд; Мурафа // Andy Travel Club. 21.01.2019. Абзац про заїзд праворуч від монастирських будівель. ↩