Історія

1799 — опис села та господарства

За топографічним описом 1799 року, Івашківці були спадковим володінням графа Плятера. Село лежало на пологому схилі ліворуч від безіменного потоку; з одного боку його оточувало поле, з решти — ліс. Панського будинку не було, економ мешкав у невеликому будинку, названому фільварком.1

У селі були невелика дерев’яна корчма та при ній невелика єврейська дерев’яна винокурня, де орендар виробляв горілку на трьох казанах. Дерев’яний борошномельний млин мав два постави.1

Опис подає такі відомості про дерев’яні двори та мешканців:1

ГрупаДворівЧоловіківЖінок
Шляхта4914
Духовенство237
Піддані102308253
Роми125
Євреї175

Топографічний опис 1799 року називає Івашківці серед сіл ключа графа Плятера, де піддані мали добрі плодові сади з грушами, яблунями, сливами, вишнями й черешнями. Урожай іноді скуповували приїжджа шляхта, сусідні купці та євреї. Для цих садів опис наводить плату від 5 до 60 рублів і більше залежно від урожаю, без окремої суми для кожного села.2

1828

На 1828 рік не подали документів на підтвердження шляхетства такі шляхтичі (ДАВіО-177-1-1208_63):

  • Шостаковський Григорій Михалів

1834

У 1834 році (ДАВіО-177-1-1155) згадуються такі власники:

  • Любомирський

1842

У 1842 році (ДАВіО-177-1-1168) власники мали селян:

  • Дембицький 357
  • Давидовський 101

1850

На 1850 рік в Івашківцях колезькому секретареві Луці Станіславовому Дембіцькому належало селян: 346 чоловіків, 360 жінки (ДАВіО-177-1-1182а).

1855–1856: справа про межі земель

14 червня 1856 року Межовий департамент Сенату видав указ № 1740 у справі про землі й межі між державними селами Калинівкою та Плебанівкою і приватним селом Івашківцями. У викладі справи зазначено, що провадження почалося 1836 року на вимогу єпархіального начальства; Калинівка тоді належала Шаргородському монастирю, а згодом перейшла до державного відомства. Суперечка Калинівки з власником Івашківців Дембицьким стосувалася лугу у верхів’ї Івашківського ставу, острова посеред ставу та вирубування лісу на вільховому лузі.3

Обидві сторони подали опис меж 1783 року, складений за розпорядженням тодішнього власника Сосновського під час передачі Калинівки духовенству. У ньому межу визначали природними урочищами — річкою Лозуватою та ставом. Дембицький додатково подав опис 1752 року, за яким Калинівська межа не охоплювала берега річки та сінокосів із порослю. Повітовий суд узяв за основу цей давніший опис і присудив спірні луг, острів та нанос землі Дембицькому; Подільська цивільна палата підтримала це рішення. Натомість Палата державних маєтностей і начальник губернії наполягали на описі 1783 року.4

Межовий департамент Сенату постановив затвердити межі за природними урочищами, названими в описі 1783 року. Для виконання належало надіслати укази Подільській цивільній палаті й Палаті державних маєтностей та повернути першій провадження з планами. Точного положення цієї межі на сучасній карті наведений опис не встановлює.5

За обкладинкою, справу вела Подільська духовна консисторія, 4-й стіл: її розпочали 20 жовтня 1855 року й закінчили 8 серпня 1856 року; вона містить 18 аркушів.6

1885

Колишнє власницьке село Івашківці.

Дворів 179, мешканців 1128.

Церква православна.

1901

Івашківці розташовані в місцевісті рівній, позбавленій ставків і річок; повітря свіже від лісів, які рясно вкривають околиці, та великих садів.

Ґрунт то чорноземний, то глинистий – подекуди утворює т.зв. “мочарі” – болота.

Останнім часом в І. близько 1400 населення. Все це, окрім кількох євреїв, – селяни-малороси православного віросповідання, що займаються винятково землеробством. Проте землі в них небагато, вона вже виснажена, а тому живуть вони бідно; останнім часом збираються партіями та йдуть на заробітки в Бесарабську та Херсонську губернії.

1905

У рукописному списку запасних нижніх чинів по Біляно-Шаргородській волості окрема рубрика Івашківців займає PDF-стор. 188–190 (стор. справи 185–187). Це свідчить про записи щодо села в конкретному військовому списку, а не про повний перелік його мешканців (ДАХмО-121-1-606, заголовок PDF-стор. 121, рубрика PDF-стор. 188–190).

У рубриці «с Ивашковцы» на ст. 184зв–187 наведено такі імена (ДАХмО-121-1-606, ст. 184зв–187):

  • Билый Прокофий Амвросьев
  • Берещук Иван Викулов
  • Берещук Иосиф Ананьев
  • Гавришенко Демьян Никифор.
  • Зварийчук Василий Захаров
  • Зварийчук Михаил Самуилов
  • Заболотный Сафроний Иванов
  • Ковальчук Митрофан Антонов
  • Мельник Максим Артемов
  • Михальчук Алексей Дионисиев
  • Мазур-Ярчук Григорий Семенов
  • Полищук Павел Евстафиев («Семья находится в с. Карышкове Копайгородской волости»)
  • Пащук Григорий Корнилиев
  • Романюк-Берещук Роман Феодосиев
  • Сенчишин Никита Алексеев
  • Тимошенко-Волощук Павел Яковлев
  • Тимошенко Марк Павлов
  • Федорчук-Тарнава-Григорчук Савва Жанов?
  • Жилинчук Феодор Димитр.
  • Мазур Влас Иванов
  • Шпак Владимир Феодосьев

1945

У липні 1945 року нагороджено матерів, які народили та виховали сім дітей, – орденом “Материнська слава” III ступеня:

  • Синчишену Євдокію Пилипівну — колгоспницю села Івашківці, Шаргородського району.

Реєстратори

Переписи та ревізії

Івашківці згадані в іменному списку євреїв у справі ДАВіО-177-1-856 на арк. 545зв (PDF с. 979) та 547 (PDF с. 982). На арк. 545зв село віднесено до Могилівського повіту в частині записів по Шаргороду про тих, хто подав казки до 1 липня 1818 року й бажав приписатися до тамтешнього товариства. Бажання приписатися не доводить завершеної приписки чи переселення. (ДАВіО, ф. 177, оп. 1, спр. 856, арк. 545зв і 547, PDF с. 979 і 982)

Список укладено у зв’язку з розподілом казенною палатою євреїв, які подавали ревізькі казки індивідуально, між кагалами за згаданим у заголовку указом Сенату від 23 лютого 1819 року. Дата указу не встановлює дати самого списку. Це окремі згадки, а не повний перелік місцевої єврейської громади; групування за кагалом саме по собі не визначає адміністративної належності поселення. (ДАВіО, ф. 177, оп. 1, спр. 856, PDF с. 950)

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1795ДАВіО-177-1-1208_19Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка, див. 18. Чиншова шляхта; збереглася частково, арк. 18–197
1834ДАВіО-177-1-1146Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка, див. 826а. Однодворці
1844ДАВіО-177-1-1169ВікіДжерела, Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка, див. 98. Додаткові РК однодворців
1854ДАВіО-177-1-1186Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка, див. 706. Ревізькі казки, однодворці
1858ДАВіО-177-1-1194Сергій Фазульянов - Google DriveПідшивка, 901. Ревізькі казки, військові

Дотичні справи

ЧасАрхівна справаНазваПосиланняПримітка
1775ЛЛНБУ-141-1-893Інвентар містечка Чернівців з передмістями і селамиOssolineum
1833-1858?ДАВіО-472-1-275Справа про встановлення меж між селами Калинівкою, Плебанівкою й Івашківцями
1833-1836ДАХмО-196-1-759Про вчинення купчої на село Івашківці, придбане поміщиком Маковським у поміщика Людгарда Поповського, та про видачу свідоцтваFamilySearch
1855-1856ДАХмО-315-1-4384Справа про встановлення межі між земельними ділянками Шаргородського монастиря та селами Івашківці та КалинівкоюFamilySearch
1864-1870ДАХмО-196-9-984Справа про викуп селянами с. Івашківців у Романа Дембіцького земліFamilySearch
1870ДАВіО-177-1-337Про викупні платежі за позикою з селян, переведених на остаточний викуп, с. Івашківець маєтності поміщика поручника Романа Григоровича Дембіцького за 1870 р.По-батькові в описі виправлено, але виправлення не читається.
1894ДАХмО-281-1-4126Справа про звинувачення дворянина с. Івашківців Могилівського п. Тржещецького І. в зґвалтуванні селянки Шемчукової Е.FamilySearch
1899-1900ДАХмО-281-1-6172Справа про підпал млина землевласника с. Івашківців Могилівського п. Денбіцького І.FamilySearch

Footnotes

  1. Топографічний опис Подільської губернії кінця XVIII ст. Літинський, Могилівський, Ольгопільський, Балтський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТВОРИ, 2025. 696 с., іл. ISBN 978-617-552-804-4. С. 237–238, опис Івашківців, складений 1799 року. ↩ ↩2 ↩3

  2. Топографічний опис Подільської губернії кінця XVIII ст. Літинський, Могилівський, Ольгопільський, Балтський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТВОРИ, 2025. 696 с., іл. ISBN 978-617-552-804-4. С. 233–234, опис ключа графа Плятера, складений 1799 року. ↩

  3. ДАХмО, ф. 315, оп. 1, спр. 4384, арк. 14–15, кадри 15–16. Копія указу Межового департаменту Сенату від 14 червня 1856 року № 1740. ↩

  4. ДАХмО, ф. 315, оп. 1, спр. 4384, арк. 15 зв.–17, кадри 17–18. Копія указу Межового департаменту Сенату від 14 червня 1856 року № 1740. ↩

  5. ДАХмО, ф. 315, оп. 1, спр. 4384, арк. 17 зв.–18, кадр 19. Копія сенатського рішення про межі. ↩

  6. ДАХмО, ф. 315, оп. 1, спр. 4384, обкладинка, кадр 1. Справа про встановлення межі між земельними ділянками Шаргородського монастиря та селами Івашківці й Калинівка, 20 жовтня 1855 — 8 серпня 1856 року, 18 арк. ↩

  7. Топографічний опис Подільської губернії кінця XVIII ст. Літинський, Могилівський, Ольгопільський, Балтський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТВОРИ, 2025. 696 с., іл. ISBN 978-617-552-804-4. С. 237–238. Примітка редактора видання з посиланням на ДАВіО, ф. 177, оп. 1, спр. 1208-19, арк. 18–19. ↩